- реквізиція
- -ї, ж.Примусове вилучення державою майна у власника в державних або громадських інтересах з виплатою йому вартості майна.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
реквізиція
Смотреть что такое "реквізиція" в других словарях:
реквізиція — Реквізиція: Реквізиція: вимога [19] домагання, вимога [17;48,VI,VII] … Толковый украинский словарь
реквізиційний — прикметник … Орфографічний словник української мови
реквізиція — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
реквізиційний — а, е. Стос. до реквізиції … Український тлумачний словник
реквізувати — у/ю, у/єш, недок. і док., перех. Здійснювати реквізицію. || Насильно відбирати що небудь без відшкодування … Український тлумачний словник
реквізуваний — на, не, Пр. Забране щось в дорозі реквізиції … Словник лемківскої говірки
продзагони — ів, мн., іст. Загони, перев. з робітників, створені у 1917 20 рр. Радянською владою з метою реквізиції хлібних надлишків, охорони продуктових вантажів та ін … Український тлумачний словник
сільком — у, ч., іст. За Радянської влади – сільский комітет, що здійснював розкуркулювання, реквізиції, депортації, колективізацію тощо … Український тлумачний словник
